Заняття 1

Тема 1(6 год).  Ознайомлення з сільськогосподарськими підприємствами різних  форм власності, напрямками їх  виробництва.  Ознайомлення з підрозділами господарств, виробничо-економічними показниками. 

Завдання:

 Перегляньте відео, ознайомтесь із підприємствами (перейшовши за покликаннями), розгляньте методичні рекомендації та дайте відповідь на питання.

1.      Вказати до якого виду господарств відносяться дані підприємства

2.     Назвати напрямки виробничої діяльності підприємств

3.     Назвати підрозділи підприємств

4. Вказати виробничо-економічні показники підприємства (врожайність зернових, буряків, надій молока, приріст живої ваги).

5.     У яких соціальних проєктах беруть участь підприємства?

Відео 1. Навчально-виробнича лабораторія ВСП "Хомутецький фаховий коледж ПДАУ"

Відео 2. Полтавазернопродукт (агропромхолдинг "Астарта Київ")

Відео 3. "Глобино" виробництво 

Корпорація "Глобино" (перейдіть за покликанням)

Агропромхолдинг "Астарта Київ" (перейдіть за покликанням)

Методичні матеріали

В сільському господарстві України можна виділити чотири основні групи виробників сільськогосподарської продукції:

1. Домашні господарства населення (44,9% виробництва загального обсягу с/г продукції)

2. Приватні підприємства.

3. Підприємства колективної власності.

4. Господарські товариства. 

1. Домашні господарства населення (включають також фізичних осіб підприємців), не є юридичними особами та вирощують с/г продукцію як для власних потреб, так і на продаж. Такі господарства спеціалізуються на комерційному вирощуванні овочів та інших більш нішових культур, що важко виростити в промислових масштабах через необхідність ручної праці;

2. Приватні підприємства в сільському господарстві представлені фермерськими господарствами та приватними сільськогосподарськими підприємствами.

Фермерські господарства можуть створюватися виключно громадянами України, а їх діяльність повинна базуватися на праці членів сім’ї фермера, хоча і допускається найм працівників. Земля може належати фермеру як на праві власності так і орендуватися. Площі ферм також можуть різнитися від декількох гектарів до п’яти-десяти тисяч гектарів, що є фактично повноцінним підприємством середнього розміру. Більше 60% фермерських господарств мають площу від 100 до 2000 тис. гектарів.

Приватні сільськогосподарські підприємства – це юридичні особи, що діють на основі приватної власності та можуть засновуватися громадянами України, а також іноземцями, особами без громадянства та юридичними особами. До них застосовуються загальні правила Цивільного та Господарського кодексів, щодо ведення господарської діяльності.

3. Підприємства колективної власності, різні форми кооперативів.

Кооперативи в Україні можуть бути різних видів. Найпоширенішими з них є виробничі та обслуговуючі кооперативи.

Виробничий кооператив  - утворюється виключно фізичними  особами  для  спільної  виробничої  або   іншої господарської  діяльності  на  засадах  їх  обов'язкової  трудової участі з метою одержання прибутку;

Обслуговуючий кооператив  -  утворюється фізичними  та/або  юридичними  особами  для надання послуг переважно членам кооперативу,  а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

4. Господарські товариства можуть бути як національними, так і іноземними або з іноземними інвестиціями. В агросекторі господарські товариства є найпоширенішою формою господарювання після фермерських господарств.   Вони представлені переважно у формі товариств з обмеженою відповідальністю та акціонерних товариств.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) -  це підприємство, створене на засадах угоди між юридичними особами і/або громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. ТОВ має статутний фонд, розділений на частки у розмірах, вказаних установчими документами - статутом. Законом не встановлена мінімальна кількість учасників ТОВ, проте максимальна кількість учасників не може сягати більше ста осіб. Мінімальні та максимальні розміри статутного капіталу товариства з  обмеженою відповідальністю законом також не регулюються.

Особливістю цього виду підприємств є те, що учасники товариства  несуть  відповідальність лише в межах своїх вкладів. Учасник має право продати чи іншим чином відступити свою  частку  (її  частину)  у статутному капіталі товариства.

Державна реєстрація ТОВ складає 24 години, всі інші реєстраційні дії, включаючи відкриття рахунку в банку та реєстрацію у фіскальних органах, займають ще 4-5 робочих днів. Офіційні платежі за державну реєстрацію не сплачуються.

Акціонерні товариства (АТ). Статутний  капітал АТ поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, а акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. Засновниками АТ можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Законом встановлена вимога, що статутний  капітал АТ не може  бути  менше суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення  акціонерного  товариства.

АТ поділяються на два типи: відкрите та закрите АТ.

Відкрите  АТ, означає що його акції можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.

В Закритому АТ, акції розподіляються виключно між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі. Закрите акціонерне товариство  може бути реорганізовано у відкрите шляхом внесення змін до статуту товариства.

Державна реєстрація АТ триває протягом 24 годин, а всі інші процедури відкриття АТ займуть близько 2-3 місяців, включаючи реєстрацію випуску акцій Національною комісією з цінних паперів і бірж, реєстрації фіскальними органами, відкриття банківського рахунку і т.п.

Перші три види організаційних форм є більш характерними для малого і середнього агровиробника та рідко використовуються для залучення іноземних інвестицій. Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та Акціонерні товариства (АТ) є найбільш поширеними та можуть бути як малими, так і великими підприємствами і є більш зручними та привабливими для залучення інвестицій. Найбільші сільськогосподарські виробники обирають холдингову структуру організації та розміщують свої акції на світових фондових біржах.